11 грудня 2023

«Блокування кордонів - новий метод в економіці чи політика?»

Вже другий місяць українські водії живуть в своїх автівках на кордоні Польщі, без належних побутових умов, волонтери намагаються забезпечувати їжею, без медичного забезпечення, як повідомляють ЗМІ – два водія померло безпосередньо в чергах до пунктів пропуску.

Більше 3 тисяч вантажівок простоюють від 10 до 20 днів в чергах на перетин кордону з Польщі в Україну. Тарифи на транспортні перевезення збільшилися на 200-400%.

Основним каменем спотикання для страйкарів з боку Польщі є договір між ЄС і Україною про лібералізацію автоперевезень – «транспортний безвіз» до липня 2024 року. Цей договір абсолютно органічно працює в рамках інтеграції України в ЄС, також він усуває потребу в отриманні дозволів на перетин кордони з ЄС для українських перевізників. І що найважливіше він компенсує втрати логістичних можливостей через війну.

Передувала транспортній блокаді зернова. В ситуації блокування експорту зерна Україна зробила заяву про намір подати в міжнародний арбітраж. Дехто з Польських політиків навіть встиг образитися, але Україна так і не подала в арбітраж. Втім неприємний осад залишився. Логіка була схожа – захист свого фермера самим фермером. Наразі блокадою кордону польські перевізники, як вони стверджують, захищають свої права, на переході Шегині – Медика, страйкують і польські фермери, тож «зернова блокада» плавно еволюціонувала в загальну «логістичну блокаду» яка діє на чотирьох основних пунктах пропуску вантажних автомобілів на кордоні Польща – Україна, а також з’являються охочі до блокування в інших сусідніх країнах.

Розглянемо ситуацію з боку Польщі і України в позиціях урядів і перевізників.

Польща. Перевізники і Уряд.

Хто блокує кордон Польща-Україна? Організаторами блокування заявляють себе «KOPiPT» (Komitet Obrony Przewoźników i Pracodawców Transportu) який було створено не задовго до початку фактичного блокування пунктів пропуску 6 листопада 2023 року. Сторінку на фейсбук «комітет оборони» має з 28.10.2023 – тобто сторінку створено за тиждень до блокування. Лідерами цього комітету є політичні діячі антиукраїнської партії «Конфедерація» яка на виборах пройшла до сейму (нижня палата парламенту Польщі) і має там 18 мандатів з 460. Дописи на сторінці цієї «організації» м’яко кажучи антиукраїнські, а коментарі за межею ненависті. Звісно вони можуть собі дозволити писати все, що завгодно, адже цілі цього комітету вузькі й недалекоглядні. Показово, що «KOPiPT» апелює в більшості до України, тож можемо припустити, що вони хочуть щоб саме Україна розірвала договір про «транспортний безвіз», до того ж ми не бачимо щоб вони блокували дороги перед урядом в Варшаві чи Брюсселі.

Існує також інша організація польських перевізників яка нібито проти блокування кордонів і намагається конструктивно підійти до вирішення проблеми – «ZMPD» (Zrzeszenie Międzynarodowych Przewoźników Drogowych w Polsce). Ця організація заснована в 1957 році, сторінка у фейсбук діє з 2011 року. Вони займають конструктивну позицію - закликають президента Польщі і уряд до дій. Однак уряд Польщі який мав би розв’язати цю ситуацію, не має жодного бажання хоч якось вирішувати проблему, адже уряд чинного прем’єр-міністра є аж надто тимчасовим і брати ініціативу або відповідальність вони не хочуть, тож вирішувати муситиме новий уряд який формує коаліція обраних нещодавно партій в Сеймі – на чолі з Дональдом Туском.

Відсьогодні – 11 грудня 2023 року, Угорська спілка перевізників (MKFE) почне страйк/демонстрацію/блокування на пункті пропуску "Захонь-Чоп", вимагаючи скасувати лібералізацію перевезень для української сторони, тобто скасування «транспортного безвізу», це єдиний пункт пропуску для вантажних автомобілів між Угорщиною і Україною. Наразі в черзі там стоїть вже більше 3000 вантажівок, це зумовлено перекриттям кордонів зі сторони Польщі, адже більшість водіїв вирішили об’їхати блокаду.

Хочу надіятися, що ця акція триває і ще не розігнана польськими правоохоронними органами також з тої причини, що відбувається дослідження цього явища компетентними органами, що зможуть вийти на замовників адже говорити про спонтанність і про щирі наміри цієї акції не доводиться адже блокування вже йде в Словаччині і Угорщині, характер цієї діяльності організований, покликаний не так на захист як на шкоду. Нагадує це також і прикордонні сутички з боку білорусі коли запускали нелегалів, режисура від рф. Дуже промовистий стиль, а також збіг обставин з війною і з складним становищем в Україні.

Україна. Уряд і Перевізники.

Брак комунікації перед і на початку блокування залишав місце для невдоволення українців по відношенню до власного уряду. Не виключено, що Україна просто вичікує приходу нового уряду в Польщі, щоб почати говорити вже з ними. І новий уряд Дональда Туска має бути офіційно представлений саме на цьому тижні. Саме уряд Польщі має вирішити питання з блокадою.

Український бізнес також шукає інших рішень для перевезень, нещодавно ми бачили повідомлення про контрейлерні перевезення, коли вантажівки переправляються через кордон залізницею на залізничних платформах. Оскільки блокування стосується лише вантажівок понад 7,5 тон, малотоннажні перевезення продовжують свою роботу.

Україна почала підраховувати збитки і вже є цифра економічних втрат - орієнтовно 400 млн. євро за місяць блокування. Українські перевізники згідно репортажам «Асоціації міжнародних автоперевізників» (АсМАП) збирають докази і фіксують збитки, щоб притягати відповідальних за втрати і за порушення прав людини.

Щодо повернення дозволів як компромісу. За заявами представників «Асоціації міжнародних автоперевізників» (АсМАП) водії готові стояти на кордоні аби Україна не погоджувалася на повернення дозволів. Уряд України навряд чи піде на поступки щодо повернення дозволів, адже ситуація в який ми наразі перебуваємо не залишає нам багато варіантів для логістики. Можуть також виникнути складнощі з обходом є-Черги для порожніх польських фур, що їдуть з України (це друга вимога страйкарів). Хоч АсМАП посилаючись на уряд кажуть, що це також неможливо, однак очевидно це буде легший компроміс.

«Поза політикою»?

В будь-якій складній ситуації вже стало традиційно для багатьох міжнародних і локальних компаній говорити «ми поза політикою». В ситуації з блокуванням кордонів, якщо так говорять це означає, що все ж в блокуванні більше політичного змісту аніж економічного. Адже якщо б був економічний привід, то навряд чи гравці ринку казали б «ми поза економікою».

Маємо погодитися, що вже не можливо бути поза політикою, економікою чи будь-яким процесом в країні і на міжнародному рівні.

Голова в пісок, «мій зубний біль важливіший за ваше свідоцтво про смерть», відсутність кризових комунікацій все це атрибути позиції «поза політикою». Також це не бажання конфлікту, але конфлікт вже є. І варто його спробувати розв’язати, обговорити, знайти підстави, джерела і зацікавлених осіб конфлікту, спробувати знайти компроміси, притягти до відповідальності недоброчесних учасників.

До прикладу в Україні працюють компанії виробники комплектуючих для автомобілів найвідоміших європейських марок. Через блокування кордонів, таке чутливе виробництво не може працювати за схемою Точно в Час («JIT», just in time) однак ці компанії не висловлюють своїх позицій і не оголошують про складнощі публічно.

Висновок.

Кому грає на руку блокувати країну, що воює за своє виживання? Чи є якась користь страйкарям? Вони ж простоюють без роботи. Вони пропонують невдячну річ: повернути все як було. На це не піде ні ЄС, ні Польща в обличчі уряду, ні Україна. Тож кому ця блокада на руку?

Такі неправомірні дії як блокування кордонів можуть і мають сприйматися як загроза національним інтересам як Польщі, так і України.

Україна стає частиною ЄС це процес очевидно болісний не лише для України, а для наших близьких сусідів і конфліктні ситуації ще будуть. На жаль ці конфлікти іноді для нас як другий фронт, адже Україна бореться за себе проти окупації з боку рф.

Ми можемо пояснити бездіяльність Польщі її внутрішнім перехідним періодом в політиці, яким користаються маргінальні групи в своїх суто меркантильних інтересах, не беручі до уваги глобальні наслідки. Так само і стриманість української сторони може бути пояснена очікуванням нового уряду Польщі, вельми вірогідно, що Прем’єр-Міністром буде Дональд Туск який має тісний зв’язок з ЄС і обіцяє вирішити проблему блокади. Саме на цьому тижні буде подання уряду Польщі від коаліції, що сформувала більшість в Сеймі (нижня палата парламенту Польщі).

Палько Олександр,

Керівник відділу розвитку

ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна»